Навчально-виховний комплекс № 33
Маріїнська гімназія м. Дніпро
+38(056) 744-16-76  +38(056) 744-16-82
м. Дніпро, вул. Троїцька, 1
 
Вчителям / Запобігання й подолання порушень читання граматичного характеру

Запобігання й подолання порушень читання граматичного  характеру

Читання в початкових класах є одним з предметів, у процесі якого здійснюється процес навчання, з одного боку, а з іншого – читання виступає засобом навчання. Чим успішніше діти оволодіють повноцінною навичкою читання, тим швидше будуть реалізовані можливості програмового матеріалу загальноосвітньої школи з метою навчання, виховання і розвитку учнів.

     Аграматичні порушення читання часто спостерігаються у дітей із загальним недорозвиненням мовлення. Діти з такими порушеннями неправильно вживають відмінкові закінчення, не вміють узгоджувати різні частини мови тощо. Водночас у таких дітей бідний словниковий запас, слабкі можливості щодо словотворення, труднощі з орієнтуванням у конструкції речення, тексту. Логопедичний висновок для таких дітей – граматична дислексія. Дислексія — частковий розлад процесу читання, що виражається у специфічних і стійких помилках, зумовлених несформованістю або порушенням функцій, що забезпечують процес читання.

     Робота з подолання аграматизмів ведеться у двох напрямках. По-перше необхідно усунути аграматизми в усній мові дитини и по-друге – потрібно привчати дитину к дочитуванню слів до кінця,  особливу увагу звернути на закінчення слів.

     Якщо вчитель приделить час (5-10 хв.) на уроці наступним вправам, це водночас буде і профілактика дислексії  і допомога учням з дислексією.

     Помилки на рівні слова. Поняття “слово” це одна з головних одиниць мовлення, яка служить для називання предметів, осіб, процесів, явищ, власти­востей. Слова бувають короткі й довгі. Найкоротші — сполучники і прийменники. Вони складаються з однієї або двох літер: І, В, Й, А, З, У. Тому при вивченні літери А дітей ознайомлюють зі сполучником А. Щоб скласти речення, використовуємо картинки, між якими ставимо літеру А.

Пропонуємо дітям придумати якомога більше речень за цією картинкою. Наприклад.

Морква — овоч, а яблуко — фрукт.

Морква росте на городі, а яблуко — в саду.

Із моркви роблять салат, а з яблука — компот.

2. Робота з лічилками. Пояснюємо, що на письмі слова відокремлюються одне від одного. Пропонуємо дітям під час читання лічилок змахом руки обмежувати кожне слово. Особливу увагу приділяємо прийменникам, сполучникам, підкреслюючи, що це окремі слова, і не треба з’єднувати їх з іншими.

3. Для роботи з прийменниками використовуємо схеми:

. – у (в) .   – на .  – під

4. Відгадування ребусів стимулює розумову діяльність, а також дає можливість закріпити роль і значення маленьких слів (прийменників). Прийменники у ребусах домислюються, а не зображуються.

5. Навчання дітей диференціювати слова, що означають назви живих і неживих істот, дій, ознак. З цією метою їм пропонують різні запитання. Наприклад.

Хто це? Аня, кішка, мама ... ,

Що це? Книга, літо, хмара ... ,

Що робить? Сидить, ходить, думає Який? Гарний, цікавий, синій ....

6. Завдання на добір слів до змістового ряду, для з’ясування лексичного значення слова:

а) за опорними ознаками — біле, тепле, парне (мо­локо); хижий, сірий, злий, зубатий (вовк);

б) узагальнювальне поняття

2. пояснити яке слово зайве (зима, весна, літо, се­реда);

3. додати потрібне слово (стіл, шафа, стілець ...);

4. назвати узагальнювальним словом (автобус, трамвай, тролейбус — ...).

7. Поділ слів на склади. Полічити кількість складів у слові, виділити наголошений склад. Ця робота проходить успішніше, якщо дитина ділить слова на склади оплесками в долоні, а на наголошений склад — тупає ногою. Виконання такого завдання спочатку становить певні труднощі, але надалі діти, що оволоділи цим видом аналізу слова, не відчувають труднощів при перенесенні слів на письмі.

Визначення наголошеного складу. Це легше зробити, вимовляючи слово протяжно, так, ніби кличеш людину, яка заблукала у лісі. Пояснюємо: якщо протягнути ненаголошений склад, то при цьому змінюється або втрачається значення слова.

зААмок — замООк

дорогАА — дорООга

9. Добір слів до поданих схем складів.

10. Добір слів за ритмічним малюнком.

Та — дім, кіт, кит, тин, пень, ліфт...

тА-та — осінь, кішка, сани, мама, тато ...

та-тА — вода, лице, лимон, сапа ...

тА-та-та —донечка, дівчинка, вулиця ...

та-тА-та — корова, подушка, малина ...

та-та-тА — бегемот, телефон, пироги ... .

Дається також зворотне завдання: слово, задане за допомогою оплесків в долоні, зобразити ритмічним малюнком. Стукати можна пальцем або олівцем. Корисна також гра “Телеграфіст” — передавання слова закодованим сигналом.

11. Добір слів до заданих схем з голосними звуками (буквами).

Пропонуємо зворотне завдання: назвати в поданих словах тільки голосні звуки. Слід добирати такі слова, в яких написання звука і букви не різниться. Ця робота допомагає дітям зрозуміти, що в слові стільки складів, скільки голосних звуків.

12. Складання звукових схем слів. Виконуючи це завдання, спочатку використовуємо кружки, як при складанні складів, а потім — склад-злиття.

Даємо також зворотне завдання: до даних схем дібрати слова.

13. Добір споріднених слів до даного слова.

Наприклад: зима — зимно, зимонька, зимовище, зимувати; будинок — будинки, будиночок, будівництво, будівельник, будівник.

14. Вилучення зайвих слів. Наприклад: гуска, гусак, гусеня, гусениця.

15. Складання слів з поданих складів. Спочатку склади подаємо в правильному порядку. Наприклад, пропонуємо загадку: “Біле — але не сніг, рідке — але не вода”. Відгадку (молоко) записуємо:

а) МО-ЛО-КО; б) КО, МО, ЛО

16. Складання слів з переставлених складів.

Наприклад: НА-ВЕС (ВЕСНА), МОН-ЛИ (ЛИМОН), ВА-СО (СОВА).

17. Складання слів: а) з початкових літер слів, зображених на картинках. Наприклад: Миша, Ананас, Корова — МАК; б) з останніх літер. Наприклад: ана наС, милО, леВ, козА — СОВА; в) за другою літерою.

Наприклад: уСмішка, мОлоко, аМпула — СОМ; г) за третьою літерою. Наприклад: саДівник, вчИтель, поМідор — ДИМ.

Залежно від рівня підготовки дітей можна пропонувати складати слова з четвертих, п’ятих, других, третіх від кінця слова літер тощо. Цю роботу проводимо за допомогою картинок, а для ускладнення — з пам’яті.

18. Заміна в слові одного звука (букви), щоб утворилися нові слова: зайка — майка — чайка — гай­ка — лайка — Райка. Лак — мак — рак — бак — так.

19. Читання слів у зворотному порядку. При цьому можуть утворюватися нові слова. Наприклад: рак-кар, кіт-тік, зал-лаз, мол-лом; звукосполучення, що не мають змісту: суп (пус), кран (нарк) тощо.

20. Гра "Про який малюнок ця загадка?”. Пока­зуємо дітям кілька картинок із зображеннями ведме­дя, сороки, кішки, сови. Називаємо ланцюжок літер: В, А, С, О. Загадуємо загадку: “Удень спочиваю, а вночі літаю, маю круглі очі, бачу серед ночі”. Ставимо запитання: про яку тварину із зображених на малюнку ця загадка? (Про сову).

21. Гра "Слово розсипалося”. Складання слів із “розсипаних” літер. Наприклад: М, А, О, К, 3 — замок; О, К, А, Е, Л — колеса.

22. Гра Загубили літеру”. На місце пропусків вставити літери, щоб утворити якнайбільше слів.

Наприклад.

Д У . - дуб, душ, дух.

СУ.— суп, сук, суд.

Д . М — дим, дім, дам.

Б . К — бік, бик, бук, бак.

З кожним придуманим словом скласти речення.

Наприклад: Бук — велике і гарне дерево. Я дам тобі книгу.

23. Скласти нові слова з поданих слів.

Наприклад. ТРАКТОР — рак, рот, торт, кора, рота, акр, крот, ток тощо.

24. Гра "Хто швидше — хто більше?”. З кожною літерою з поданих нижче слів придумати інші слова.

Наприклад.

М — мама, мило, море ...

А — акула, апельсин, аптека ...

К — коза, картопля, кран ...

25. Утворення з двох слів одного. Наприклад: довгі вуха — довговухий; карі очі — кароокий; довгі ноги — довгоногий.

26. Побудова сходинок слів з різною кількістю літер (починаючи з трьох) із заданим звуком на початку, в середині, в кінці слова.

Змагання: “Хто швидше підніметься сходинками?”. “Сходинки” використовуються різні, залежно від рівня підготовки дітей. Можна розв’язувати кросворди, ре­буси, чайнворди.

27. Добір римованих слів до заданого.

Наприклад: чашка — кашка, ромашка, комашка...

Галка — балка, скакалка, рибалка ...

28. Робота зі складними словами “Які два сло­ва сховалися в одному?”.

Наприклад: самокат (сам котить); самоскид (сам ски­дає); листопад (листя падає); рукомийник (руки мити)...

Можна запропонувати зворотне завдання: з двох слів скласти одне нове (іменник + дієслово). Воно досить складне для дітей. Тож треба орієнтуватися на можливості вихованців.

29. Добір синонімів до іменників, прикметників, дієслів.

Приятель, друг, товариш.

Добрий, лагідний, ніжний, дбайливий.

Бігти, мчати, нестися, летіти, гнатися.

30. Добір антонімів до поданих слів та слово­сполучень.

Наприклад: високий-низький; день-ніч; будувати-руйнувати; свіжий хліб-черствий хліб; свіже моло­ко-кисле молоко; свіжі новини-старі новини.

31. Робота з омонімами. Придумування речень з поданим словом в різних лексичних значеннях. Наприклад.

Ключ — до дверей, джерело, скрипковий, інструмент.

Лисичка — гриб, дика тварина.

Коса — зачіска, інструмент (косить траву), частина

суші у водоймищах.

Можна запропонувати дітям зробити малюнки до поданих слів.

32. Робота зі словами, що мають складну скла­дову структур

33. Робота зі словами, які не змінюються. У на­шому мовленні є іншомовні слова, які не відмінюються: доміно, кенгуру, кіно, кашне, кашпо, кафе, шосе, шасі, алое, муліне та ін. Можна запропонувати дітям намалювати картинку до заданого слова, скласти з ним речення, де воно стоятиме у різних відмінках, але не змінюватиметься.

Наприклад: граємо зі словом кафе.

Ми ходили їсти морозиво до кафе.

На Хрещатику багато кафе.

Біля кафе великий парк.

34. Розпізнавання слів за половиною літери.

Половину слова (верхню або нижню) закриваємо. Діти мають здогадатися, яке слово написано.

35. Робота з ізографами.

 

 Запобігання помилкам під час читання  на рівні словосполучення

1. Узгодження прикметників з іменниками.

а) Добір якомога більшої кількості слів, що відпові­дають на запитання: який? яка? які? чий? чия? чиї?

Наприклад.

Яблуко (яке?) — соковите, стигле, смачне, зелене,

червоне, жовте, велике, червиве, ціле, запашне, со­лодке, кисле, печене, гниле, рум’яне....

Слід (чий?) — заячий, вовчий, лисячий, собачий...

б) Добір іменника до заданого прикметника. Про що можна сказати: теплий, тепла, тепле, теплі?

Наприклад:

теплий — день, чай, вечір, пиріг, светр...;

тепла — погода, кофта, весна, рука, зустріч...;

тепле — молоко, море, пальто, почуття...;

теплі — панчохи, дні, слова, пироги....

в) Добір іменників до прикметників. З’єднати стрілками іменники з прикметниками у відповідному роді.

Наприклад.

зелений листя хвіст коров’яча

зелена поле голова коров’ячі

зелене дуб ноги коров’яче

зелені галявина молоко коров’ячий

Можна використати предметні картинки.

г) Вставити закінчення прикметників, узгоджуючи його в роді з іменником.

Наприклад.

Кофта — червон..., син...,

Чоботи — червон..., син...,

М’яч — червон..., син...,

Пальто — червон..., син... .

Це завдання можна виконувати усно, щоб діти на слух визначали потрібне закінчення. Можна викорис­тати картинки із зображеннями предметів або картки, на яких надруковані їхні назви, і окремо картки із за­кінченнями.

ґ) Показуємо дітям неправильні варіанти. Пропону­ємо гру типу “Допоможи Незнайкові знайти й випра­вити помилку”.

Наприклад.

Довга вечір (довгий), чорна крила (чорні)

2. Узгодження іменників із дієсловами.

а) Добір дієслів до іменників.

Наприклад.

Що можна робити з яблуком? Яблуко можна — зірвати, купити, з’їсти, помити, розділити, відкусити, відняти, упустити, зварити, запекти, засушити, намалювати, виліпити тощо.

б) Добір іменника з прийменником до даного дієслова.

Наприклад:

прийти — до школи, до машини, до магазину, до тата ...;

піти — від дідуся, від дороги ...;

увійти — в (у) будинок, коло, довіру ....

в) Добір дієслів, що відповідають роду і числу імен­ника.

Наприклад.

Женя впав — Женя впала.

Саша пішов — Саша пішла.

Яблуня цвіте — яблуні цвітуть.

Це завдання проводиться з використанням картинок.

3. Узгодження іменників з числівниками.

В українській мові в іменників під час лічби зміню­ються закінчення, а іноді й уся основа. Тож навчаємо дітей узгоджувати числівники 1, 2, 5 з іменниками.

Один хлопчик, два хлопчики, двоє хлопчиків, п’ять

хлопчиків, п’ятеро хлопчиків.

Одна квітка, дві квітки, п’ять квіток.

Одне дерево, два дерева, п’ять дерев.

Під час виконання цього завдання пропонуємо ді­тям, картинки, на яких зображено певну кількість предметів. Діти промовляють: “У мене два конверти, а в тебе немає двох конвертів”, “У мене п’ять лимонів, а в тебе немає жодного лимона ”.

Іноді заздалегідь даємо дітям картки із зображення­ми їхніх улюблених предметів. Пропонуємо такі умови: спочатку у Сашка всіх предметів буде по одному, у Віті — по два, а в Ані — по п’ять. Потім вони міняються картками. Це завдання можна виконувати аналогічно до попередніх узгоджень іменників з іншими частина­ми мови у роді, числі.

Вправа “З’єднай стрілками слова, узгоджуючи їх у роді та числі”

один штани одне весла

одне доба два весел

одна пень п’ять весло

одні дзеркало

Пропоную дітям неправильні узгодження слів. Вони мають знайти помилку. Можна запропонувати називати за картинками слова, узгоджуючи їх із словами “один”-“багато”.

Наприклад.

Одна людина — багато людей.

Одна дитина — багато дітей.

Вживання числівників з іменниками, які не мають однини.

Одні штани, двоє штанів...

Одні ножиці, дві пари ножиць тощо.

 Запобігання помилкам під час читання  на рівні речення

1. Складання речень за схемами.

(Що?) Яблуко. Яблуко.

Яблуко (Що робить?) Яблуко росте.

(Яке?) яблуко _. Червоне яблуко росте.

_ яблуко _ (Де?). Червоне яблуко росте на дереві.

Пропонуємо зворотне завдання: складання схем до заданих речень.

2. Складання речень за інтонаційною схемою.

Пропонуємо промовляти одне й те саме речення з різними інтонаціями, залежно від знака. Добираємо кілька речень до однієї схеми.

3. Складання речення з набору слів. Наприклад: Юлі гарна лялька у.

Завдання: скласти правильну фразу: У Юлі гарна лялька. Гар на лялька у Юлі.

4. Вставити пропущені слова.

а) Прийменники: Ми гуляли ... лісі. Кішка сидить ... вікні.

б) Іменники: Яблука ростуть на ... . Мама поклала книгу на грається з лялькою.

в) Прикметники: Улітку листя клена зелене, а во­сени .... Подай стрічку не коротку, а ... . У білочки взимку хутро сіре, а влітку ....

г) Прислівники: Орел літає високо, а гороб­чик ... (низько). Твій будинок далеко, а мій ... (близько).

ґ) Дієслова: Сашко ... машину. Тато ... з машини. Діти ... цукерки.

д) Логічне закінчення фрази: Лікар — це людина, яка ... (лікує). Кухар — це людина, яка ... (готує). Швачка — це людина, яка ... (шиє).

Щоб волосся на голові було охайним, його треба... (причісувати, заплітати, стригти). Щоб квітка довше жила, її треба ... (поливати).

Це завдання доцільно виконувати, використовуючи прислів’я та приказки.

Сім разів відмір, а один ... (відріж). Як дбаєш, так і... (маєш).

5. Виокремлення речень у тексті.

а) Вихователь монотонно промовляє текст. Діти мають плеснути у долоні, коли, на їхню думку, закін­читься речення.

На вулиці іде дощ. В парку гуляють діти. Мама купила кавун.

Спочатку речення мають бути короткі і не зв’язані за змістом, потім — більш поширені та близькі за змістом.

б) Поставити крапки у кінці речень. Речення пропонуємо у вигляді схеми на картках.

6. З’єднання частин розірваних речень.

Наприклад.

Падає липкий. Сніг голосно гавкає. Шарко.

Падає липкий сніг. Голосно гавкає Шарко.

Залежно від рівня підготовки дітей цю вправу можна проводити усно, коли діти сприймають розірвані речення на слух і правильно з’єднують його частини. Тим, хто вміє читати, пропонується письмовий варіант.

7. Підрахунок слів у поданому реченні, складання нового речення з такою самою кількістю слів.

8. Виокремлення слів та речень у тексті.

Наприклад.

Падає листя віє вітер іде дощ.

Падає листя. Віє вітер. Іде дощ.

9. Сприйняття речення від початку до кінця та від кінця до початку.

Діти мають засвоїти, що початок речення завжди позначаємо великою літерою, а в кінці речення стави­мо крапку (знак запитання або окличний знак).

 Запобігання помилкам під час читання  на рівні тексту

1. Читання текстів, в яких деякі слова замінюємо картинками.

2. Складання зв’язного оповідання з двох текстів, які читаємо упереміш.

3. Складання зв’язного оповідання з повних фраз, словосполучень.

4. Складання оповідань за серією картин, за од­нією картиною, за даним початком або кінцем оповідання, за опорними словами.

5. Відновити у тексті правильний порядок ре­чень, розташованих у порушеній послідовності.

6. Складання оповідань за схемами типу:

Зворотне завдання: до даного оповідання (4-5 ре­чень) скласти схеми, а потім пригадати все оповідан­ня, спираючись на них.

7. Сприйняття (читання) тексту з кінця.